Дияволиця

У  сукні,  що  вогнем  здаля  іскриться  
Примчалася  у  дім  Дияволиця..
"Чого  тримаєш,  дівчино-відьмачка?"
"Прилинь  до  мене,  –  зваблює  хижачка,  –
Ще  є  зв'язок,  давай  про  нього  дбати"  –
Спокусливо  старалась  мене  звати
Стоїть,  взирає,  бісова  цариця
Енергія  по  тілу  стрімко  мчиться..
Я  злякано  дивлюсь,  сховатись  хочу  
Магніт  її  глибокі  темні  очі..
У  них  вдивлятись  вельми  небезпечно
Згубити  душу  можна  недоречно  
Хотів  її  позбутись,  полиши́ти
Жадобою  нестримно  серце  вкрите..
Пручаюсь,  наче  вуж,  зв'язала  міцно
Але  я  стримуюсь  (стараюсь,  звісно)
Тут  вкотре  б  проявити  обережність..
Була  любов  –  залишилась..  залежність    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006359
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.02.2024
автор: Софія Пасічник