***
Я --
Он той бузковий мак,
Або то дерево,
Що хитає гілками
У вітру шелесті...
Я --
Стежка по прямовисній скелі,
Що веде прочан до воріт в небі...
Я
В словах, воланнях, сльозах, надіях --
Каждоденних живу...
Я -- смертельний опік,
Як благотворний біль,
Яким все очищаю...
Я йду крізь пори року
І сяю, як зірка...
Я -- сумная людська,
У загадках пізнань --
Посмішка...
Я -- поблажлива непорушність
Пізнання гори...
Я -- загадкова думка Того,
Хто обертає Колесо Часу
Сансари.
-------------------------------------------
21.02.2024; Paris (Aurora)
==========================
(!!!)
Автор :::
Катинський Орест
(Katynskyy Orest)
=========================
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006405
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2024
автор: MAX-SABAREN