Мені б твою волю - й на волю!
Мені б твої крила, степ, море...
А там - дві зорі над туманом
розвиднюють простір собою!
Збігає імла поміж пальці,
зникає непевності кара.
Дивися! Як вільно ці гори
крайнеба собою тримають!
Мені б волю кольору квітня,
із пахощів трав та жасмину.
А ще хоч би трохи з граніту,
щоб серце наповнилось сили!
Мені б нашу волю - й на волю!
Де нами насаджено квіти.
Як пісня, що змінює долі,
над світом розлогим бриніти б!
21.02.2024р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006429
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.02.2024
автор: Іванюк Ірина