акаційний чай

Вгостив  мене  терпким  напоєм.
На  полі  бою  ізложив.
Тепер  я  сам.  Були  ж  обоє.
Серед  людей,  доріг  і  лжи.
То  випив  все.  Лишився  присмак.
І  дух,  і  тіло  ти  писав.
І  небо  наче  ближче  висне,
Його  надія  і  краса.
Люблю  акацію  крізь  спомин,
Рожевий  цвіт,  без  цукру  чай.
Твій  хрест  розчинено  у  ньому.
Мені  й  надалі  помагай.

       20:01,  22.02.2024

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006546
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.02.2024
автор: Ти-2