[i](другі роковини)
Дай Боже вам жити без того,
що ми усі пережили.[/i]
Кривавий Рубікон ті сили перетнули,
що влаштували бійню на Землі.
Підірвані міста, лани замінували,
та підкоряються своїй пітьмі.
Їх прірва тягне у люту безодню.
Світе, ми вже два роки в пеклі на сьогодні.
24 лютого 2024р.
[b]Кто посмеет?[/b]
[i] Глядя в глаза нам, кто посмеет
сказать, что Жизнь мы предали?[/i]
Площадки детские пусты,
словно пустынны наши души.
Лавочки в парке – сироты,
покой их лишь трель птиц нарушит.
Война нас в чёрное одела,
смирить рвалась, но не сумела.
(вдома, в 30-ти км від Києва)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006665
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2024
автор: Натали Вадис