[i]« Будь гідним того,
щоб до тебе потягнулися люди...»[/i]
Правило
***
Диявола не бачили ні разу,
але усюди є його рука
у вигляді зеленої зарази.
Воно і тут у ролі віршомаза
ще удає із себе козака.
***
Поети є реальні, і ніякі,
і ті, що завойовують серця,
але... якщо ми щирі до кінця,
то не ламаймо правила загальні,
аби зайняти не свої місця.
***
Ми усілякі. Але як не є,
усі ми добиваємось одного,
аби і у поезії своє
притягувало іноді до свого.
***
Уже й весною на планеті
стерня поезії цвіте
і, уповаючи на те,
скиртують у вінки сонети
і неофіти, і поети,
аби піймати пієтет.
***
Надіятися, може, і не всує,
що опанує грамоту народ,
та поки-що процеси педалює
один і той же нео-ідіот.
***
У кузні імітації процесу,
що нібито, поезії кує,
музики є, і барабани є,
і видатні аматори інверсій,
та окаянне у кімвали б’є.
[i][b]По інерції[/b][/i]
Плідна поезії нива,
поки тобі не чужа.
Навіть коли без гроша,
буде людина щаслива,
адже навзаєм красива
внутрішньо чиста душа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006669
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2024
автор: I.Teрен