Розбився «Титанік» надії об айсберг мовчання,
Вода прибирає у шлюзах відкрите життя голограм.
Хтось має почути морзянки чаклунство востаннє,
Знервовану гру на контакті, крапок і тире тарарам.
Ніхто не побачить приховані в розпачі сльози…
Навіщо комусь говорити, що в тебе у серці війна?
А ще невгамовні й безмірно колючі морози,
І карма самотня, як завжди, могила душі крижана.
Не треба жаліти… Живіть й сподіванки космічні,
Плекайте у мріях своїх, як колись я звитяжно плекав.
Розбився «Титанік» надії об глетчери вічні,
Німих почуттів-імплікацій від тебе, я марно чекав.
20:51, 28.04.2019 рік.
Зображення: http://www.kartinkijane.ru
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006705
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.02.2024
автор: yusey