Що ти плачеш? На тобі перо,
паперовий лист, чорнила трохи…
Опиши, як заревів Дніпро.
Чи, то ковбик так після гороху?
Читачу подобається драйв,
трохи сексу, бо без нього пісно,
він шепне на вушко: «It's My Life»,
і вона віддасться йому, звісно.
Потім треба трохи гостроти,
бо без перцю пишуть істукани.
Після ліжка перейшли на – ти.
Ось вона письменницька нірвана.
Крапку ставиш у кінці тлусту
і несеш керівнику літклубу.
Він промовить тихо: «Ну і ну,
ти, писака, що упав із дуба?»
25.02.24р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006741
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2024
автор: Микола Соболь