ПРЯМУЙТЕ, ВБИВЦІ, ДОДОМУ
Два роки ворог землю топче .
Два роки спокою нема.
Ну що ти, вражий сину, хочеш?
До чого совість заклика?
Та совість зовсім не для тебе.
Забрати, вбити- це твоє.
І роздуми твої ганебні.
Де розум твій? Він в тебе є?
Навіщо нищиш Україну?
За що ти знищуєш дітей?
Ти дійдеш, враже, лиш до згину
У захваті дурних ідей.
Прямуйте, вбивці, вмить додому.
Привіту тут вам не знайти.
Воюйте з Путіним ви дома.
Дніпро ви знову бомбите?!
Дніпро-вам місто не під силу.
Його ми вам не віддамо.
І всі міста, що захопили,
Час прийде, все повернемо!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006834
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2024
автор: Татьяна Маляренко-Казмирук