Глобальні проблеми
Встають перед нами
Та зайнятий кожен
Своїми думками.
Світ вже змінився,
Змінися і ти,
Ти приспособся,
Ще краще - помри.
Ти вже давно
В імітації гри.
Та не гравець ти,
Частина ти гри.
Нове покоління
Ботів зростає,
Простір небесний
В гру цю втягає.
З дитинсва стріляють,
Тому і війна.
Всплески емоцій,
В ненавість гра.
Дегенерати ростуть на очах,
Всі ми в очках,
Щоб не бачити жах.
Проводять над нами експеримент.
Кожен мережі вже пацієнт.
Наркотиків прагне
Баг в голові,
А в інстаграмі дози для всіх.
Що нас чекає нас не лякає,
Людство приречене
І вимирає.
В стан літургії?
Жертви для Бога?
Скоріше в Ад
Пряма то дорога.
Вже цей процес не контролюєм,
Ми в потойбіччя
Щоденно мандруєм.
Зрадники перші,
Герої за ними,
Решта чекає
Дози в мобілі.
Стан літургії,
Інтелекту творіння, "Штучному богу" щоденне служіння..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006849
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2024
автор: oreol