Ще один однокласник помер,
Прикро нам живим відчувати.
Класу урвався черговий нерв,
Залишається сім'ї співчувати.
Був веселий та любив жарти,
Виховав своїх синів, козаків.
По життю мав щасливі карти,
Але з голками ще тих будяків.
Міг на світі ще жити у щасті,
Радіти успіхам власних синів.
Та випала карта чорної масті,
Тому від смерті раптом зітлів.
Серце ж хворе не витримало,
Неспокою життя різко плину.
Тривогою воно його тримало,
Це відчувала близька родина.
Мало вже нас йшло за гробом,
Багатьох нема на цьому світі.
Все скінчиться в нас епілогом,
Недоступні стануть життя миті.
15 грудня 2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006877
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.02.2024
автор: Володимир Кепич