Не моя ти, на жаль, а можливо, на щастя,
Десь згубився Грааль, розчинився у рясті.
Скабку вирву живцем із сердечного світу,
Хай розвіється щем, нелюбов твою витру.
Не шукай ти зізнань і служіння до скону,
Вже помер світлий знак на колишній іконі.
Не моя ти, на жаль, не моя, що поробиш.
Нас розділить межа, всі закінчились спроби.
Скабка днів самоти розпинає нещадно
Мій порив до мети, устромившись безладно.
Десь у сні, вочевидь, проспіває востаннє,
Взявши ноти живі, моє щире кохання.
20:55, 16.06.2019 рік.
Зображення: ukrhealth.net
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1006950
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2024
автор: yusey