Не торкайся Ти так ніжно,
І міцно так не обіймай.
Та насмілившись узяти,
Вже мене не відпускай.
Вже веди мене, веди,
Пристрасно у цьому танці.
Притиснувшись двоє тілом,
Сплелися ми як два коханці.
І бажання, що між нами,
В нотах танго вже лунає.
Тіло вже давно горить –
Тепер серце закипає.
О мій Розуме холодний,
Не підводив ти мене.
Прошу тверезості твоєї,
Бо танго з розуму зведе.
Воно веде до божевілля.
Нестримну пристрасть відчуваю.
І з кожним кроком я партнера
Все більше й більше знов бажаю.
Заборонені плоди
Найсолодшими вважаєм.
І у рамках цього танго
Дико мріємо, жадаєм.
Не веди рукою ніжно
По моїй тонкій спині,
Бо та пристрасть не дає
Вільно дихати мені.
Ось така насмішка долі.
Зловісна фраза «c'est la vie» [се ля ві]
Мужчини всі у цьому танго
Жадані, пристрасні й …чужі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007092
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2024
автор: Марта Горбей