я лицедій самотності й пера.

 
Ці  незникаючі  і  дивовижні  рухи
твоєї  невмирущої  душі,
мені  завжди  допомагають  в  дні  розлуки,
вони  для  серця  тонус  і  рушій.

Повір,  мені  байдуже  торжество  театру,
я  лицедій  самотності  й  пера.
Із  задоволенням  малюю  світле  завтра,
бо  наше  почуття  не  просто  гра.

Життя  позасвідомо  пропонує  міфи,
чи  казкою  розпещує  не  раз.
Мене  уберігають  рим  раптові  рифи,
а  в  них  любові  райдужний  контраст.

Де  музика  переплітається  зі  словом,
в  переживанні  особливий  сенс.
І  зрозумій,  що  в  світі  цім  нервовім,
твоя  душа  цінніша  над  усе.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.02.2024
автор: Полісянка