ЯНГОЛАМ
А небо і досі
темне й сердите,
Земля просякнута
ранами.
Меленькі янголики
зорями-квітами
Оплакані гірко
мамами...
Від кожного вибуху,
гучно-кривавого,
Розкинуло силою
грубою...
Закрила б собою,
всім тілом, душею!
Та лють ворогів
дише згубою...
Не мають кати милосердя
найменшого
Вбивають в неділю,
у прощену...
А метері серце
не зцілиш пробаченням
Вона проклене тебе,
ірод, розбещений!
©Ірина Громик,
06.03.2022 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007184
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2024
автор: Мавка Клеванська