Як добре, що можна у світі творити,
Красу малювати та ніжно любити,
Про все говорити душевно з тобою
І знатись поменше з печаллю й журбою.
На мить зупинитись, заглянути в очі,
Там щирість і ласка, мов промінь лоскоче,
Зануритись тихо в обійми і знову
Почути любови зворушливу мову.
Вдихнути наповну все щастя і долю,
Зустрітися поглядом рідним з тобою,
Відчути кохання найкраще, єдине,
Як подих весняний своєї дитини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007234
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2024
автор: Наталі Косенко - Пурик