* * *
Цариці ангелів,
Спасительниці людей!
Всеславній Діві
присвячується з любов’ю
В щасті — як це спати?
У глибокому нещасті — й спати?
ось два движі
в першім Бог
другий — Бога прозрівати…
й щоб не штурхать
багатоповерхового сусіда
скажуть стиха «Це є, Бог відвідав…»
Яке щастя!! І як спати?! —
Бог!
І лише вир підсліпуватий…
Божа правда!
Але в с е — ще без любові
гине вир підсліпуватий
це ж найглибшеє нещастя
людям й часу зігнутим в підкову —
є потреба!!
Бога прозрівати!!
Яка радість є без світла?
Щастя втІкло?
І чекаєте: я буду прасувати?
Яка милість! — Бог! як мені спати??
Не послухаюся Божу Матір —
бо от зна як вести
як мені ступати
як чекати?
І мені за край переливатись
земля рідна нахилила
може — ще не хоче раю? мене — віділлять
до раю?
вона крайня у нещасті
і я крайній з Богом в щасті —
як не прагнуть що так Бога
прозрівають?
І чекають наче прабатьки
Що ось по-озвуться ще листки
І по листячку літургісають…
02.03.2024,
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007265
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович