Чарівна, Ірочка, Ірино
Метілі Смутку додають
І те , що на Душі , так зимно,
Я також відчуваю тут.
Вмиваю кавою Світанки,
Я Тишу подихом зігрів.
Крокує День без перестанку,
Спить Ніч - володарка вітрів.
Волає вірш несамовито,
На білий аркуш прагне він.
Життя проціджує скрізь сито,
Без Злиднів, Розпачів і Війн.
Пробач, за те,що не зумів я
Свій поцілунок принести.
Скрізь Пекло, Злість і Божевілля,
Колючий терен та густий.
Шановна, Ірочка, Ірино
Чекай на Зірку весняну,
Де Пісня обрієм полине,
А хмари вмить я прожену!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007313
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2024
автор: Олександр Киян