"Немов свіча, погасне…"

*****                              

Немов  свіча,  погасне
Жахлива  ця  війна.
Тоді  майбутнє  щасне
Прийде́,  немов  весна

Квітучая,  до  краю,
В  якому  ми  живем.
Війна  дійде́  до  краю.
До  нього  доведем

Ми.  Певен  я  у  цьому.
В  цім  певен  кожен  з  нас.
Кінець  прийде́  лихому.
Настане  добрий  час,

Який  ми  всі  чекаєм
Так  гаряче,  однак
Також  і  наближаєм
Із  кожним  днем.  Ми  смак

Солодкий  перемоги
Відчуємо.  Ведуть
До  неї  нас  дороги,
А  ми  йдемо.  Піду́ть

Всі  вороги  із  краю,
Де  ми  живем.  Як  ні,
До  сво́го  дійдуть  краю
Й  прийде́  кінець  війні.

Мир  світлий  запанує
У  нашому  краю,
Що  вже  до  нас  прямує.
І,  наче  у  раю,

Ми  житимемо  з  вами
Кожнісінькую  мить,
Завжди,  а  не  часами.
І  серце,  що  щемить,

Вкрай  буде  лиш  радіти.
Радітиме  й  душа,
Немов  маленькі  діти,
Яких  сум  полиша.                                                                                          



Євген  Ковальчук,  06.  12.  2022                                

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2024
автор: Євген Ковальчук