*****
Так, як сонце блискотить,
Мир, якого хоче
Кожен з нас, в ту світлу мить
Також заблискоче
Й ніжно грітиме всіх нас.
Будемо радіти,
Що настав цей добрий час.
Так, мов гарні квіти,
Буде він у нас цвісти.
Більше ми не будем
Хрест важкий цей ввік нести,
Як таки здобудем
Перемогу в цій війні,
Що іще триває
Цілі ночі, також дні
Й серце розриває
Без краплини співчуття.
Вже до нас прямує
Сонцесяйне майбуття.
Серце в грудях чує.
Вже до нас воно іде
Без упину. Буде
В нас воно, коли прийде́,
Як наш край здобуде
Перемогу. І повік
Ми не будем мати
Воєн. В мирі будем вік
Цілий проживати
Ми й нащадки наші теж
В Україні вільній,
Що кохаємо без меж.
Силі божевільній
Темній владі підкорить
Нас повік не вдасться,
Адже їй ані на мить
Жоден з нас не здасться.
Євген Ковальчук, 06. 12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007399
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2024
автор: Євген Ковальчук