У світанку бузковім
догорає пристрасть,
почуття вже не питають ані серце, ані душу,
не захоплюють з головою,
не володіють близкістю,
не дають собі волю,
лише завдають нестерпного болю.
Та хіба це може так тривати вічно?
Не пізнала її, бо боялась,
а вона буває гасне, як вогонь,
не витримує любові натиск.
Бо не завжди підвладна,
любить, щоб її завойовували
кожного разу, як уперше.
Мабуть, тому і не пізнала смаку любові
у світанку бузковім.
Вы можете прослушать данное произведение на канале автора: https://youtu.be/l_YVlOZdTvg
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007532
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2024
автор: Svitlana_Belyakova