ГорІлиць приляжу на траву,
А небо! То ж нема й хмаринки,
Повік би дивилась на красу,
Де го́луби витати звикли...
Немов нашіптує хтось поряд,
Навіщо так вчинили люди?
Життя це щастя, а не жорна,
У вІйни ж ви безглуздо вгрузли...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007638
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2024
автор: liza Bird