А на плащани́ці – відтиск тіла
І сукро́виці іржава пляма...
Магдалена так Його хотіла,
А Іуда слів Його не втямив.
Записав на ца́повий пергамент
Нам Матвій думки Його пророчі –
І, розчуленії молитва́ми,
У церква́х ікони мирото́чать.
І несе Євангеліє в люди
Віру у священне Царство Боже,
В те, що Диво неодмінно буде –
Він воскресне і усім поможе...
Та живе ще Хомине́ невірство,
Зо́всім не позбавлене підґрунтя:
Як же люд після такого звірства
Знову Рай отримає в майбутнім?
І за що Отець Його небесний
Має тих від пекла рятувати,
Хто придумав на хресті на чеснім
Сина Його на́ смерть катувати?
Не спокутувати цю провину,
Хоч пожертвуй на церкви́ мільйони.
Вимолить хоча би спис Лонгі́на –
Вкоротить страждання перед сконом...
Березень 2024 року
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007684
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2024
автор: Олександр БУЙ