НА ГОРІ ЧЕРНЕЧІЙ
На Чернечій горі спочиваєш,
На схилі крутім над Дніпром,
І звідти на все поглядаєш,
Там вічним ти спиш уже сном.
Колискові лиш вітер співає,
І чуєш ти стогін Дніпра,
Тополя тобі промовляє,
Голо́сить Чернеча гора.
Та й до тебе доносяться звуки,
Ридання святої землі́.
Терп́ить вже роки́ вона му́ки,
Криваві її мозолі.
Все ти бачиш, Великий Кобзарю,
Не можеш біду відвену́ть…
Вже долею кращою марю,
Та нарід не хочуть почуть.
І надія єдина на Бога,
Що не́люд колись схамене.
Біда щоб минула й тривога…
Й лихая година мине.
10.03.2021 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2021
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007773
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2024
автор: КОРОЛЕВА ГІР