* * *
В синьоокому далеко,
Віддзвеніло і пішло,
Хмаркою злетіло легко –
Те дитинство і село…
Ні, та раптом гляне в серце,
Посміхнеться сад в цвіту,
Лиця в незабутніх дверцях,
Мами усмішка в бузку.
Так Господь задумав казку,
З розворотом сторінок,
Серця в тихій милій ласці,
Клена в зелені гілок…
З світанкових рос взять душу –
В сонця промінь, та любов,
Небеса навчитись слухать,
Благість мови знов і знов…
Нас життя велично учить,
Як творить земний свій твір;
Всім дасть заповітний ключик –
Світ відкрить далеких зір…
В'ячеслав Шикалович
09.03.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007929
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2024
автор: Променистий менестрель