Їдуть до нас тепер пузаті гості
Котрі не можуть навіть нахилитись,
Всі молоді, були б тепер на фронті
Бо Україну ким нам захистити?
Де справедливість є у цьому світі?
Її ніколи повірте й не було
Для когось є і стали щастям миті,
Там прості гниють в окопах всім на зло.
Із сіл позабирали наших хлопців,
Нема кому на полі працювати
А в місті п'ють і ген гонять охоче
Хоч плаче наша Україна - мати.
Нехай наш Бог усіх , усіх розсудить
Хто у рай місце вже назавжди́ здобув,
А перемога українцям буде
Тож нехай покине наших рідних сум.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1007970
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2024
автор: valentinaaaa