Безкінечний потік, шум думок,
Постійне: "А як буде далі?"
Відтворення своїх помилок,
Спрага досягти ідеалу.
Підлаштування в потік пліток:
"Що скажуть люди?". - Тези сталі...
Та вічний страх зробити "свій крок"
Постійне безумство моралі.
Добре видно скалки в їх очах
Та в своїх не видно колоди...
Безпомічність, вина, липкий страх,
Завжди "так собі" нагорода.
Безглуздість вже віджитих понять,
Стійкі патерни поведінки,
А потім ще "дірява пам'ять",
Бездумні, однакові вчинки.
Розрізнені та хижі клани,
Що прагнуть наживи і слави,
Без ідентичності тінь - клони,
Без духовності, віри і правди...
"Не вбивай. Поважай. Не вкради..."
Забули? Та певне й не знали...
Кому той Чоловік говорив?...
Марно, спотикаємось далі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2024
автор: DarkLordV