Шум думок

Безкінечний  потік,  шум  думок,
Постійне:  "А  як  буде  далі?"
Відтворення  своїх  помилок,
Спрага  досягти  ідеалу.

Підлаштування  в  потік  пліток:
"Що  скажуть  люди?".  -  Тези  сталі...
Та  вічний  страх  зробити  "свій  крок"
Постійне  безумство  моралі.  

Добре  видно  скалки  в  їх  очах
Та  в  своїх  не  видно  колоди...
Безпомічність,  вина,  липкий  страх,
Завжди  "так  собі"  нагорода.

Безглуздість  вже  віджитих  понять,
Стійкі  патерни  поведінки,
А  потім  ще  "дірява  пам'ять",
Бездумні,  однакові  вчинки.

Розрізнені  та  хижі  клани,  
Що  прагнуть  наживи  і  слави,
Без  ідентичності  тінь  -  клони,
Без  духовності,  віри  і  правди...

"Не  вбивай.  Поважай.  Не  вкради..."
Забули?  Та  певне  й  не  знали...
Кому  той  Чоловік  говорив?...
Марно,  спотикаємось  далі...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008130
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2024
автор: DarkLordV