Невтомності не хочуть …
невідомої…
не хочуть з неба невідомої
невтомності
їх вітер хилить
як тростину
як дитину
до втомленості
у природі що відома!
Не вводять в дім
людину невідому…
А…
слово невідоме
і нейронам
я вводжу повзаючим мастодонтам
із Бога й Космосу
як бомбу —
у втомлення!!
що цій природі ще відоме…
бо накривається утомою уся природа
невтомність духу —
вся їм невідома.
І скрилення Додому!
Я вводжу повзаючим мастодонтам
із Бога й Космосу
як бомбу !!
І небо движу
і — мрежі
й їх залежність
із домом й попелом
що є між ним і домом
і ця природа, що нова,
що й геніальність — скальпель
у словах!
й невтомність духу — бач їм невідома
а їх душа до неба — ледь жива!
бо їх живуть не ті
слова
всі люди — це слова…
не обрізають серця…
й знову з домом
світ накриває все відоме!!
І 8 Березня й Шевченко – підряд — шизофренія,
VIP-смертна втома
психіатрія проросійська —
смерті обслуга і все вдома!
Я вводжу повзаючим мастодонтам —
із Бога й Космосу
я бомба !!
безсмертне — все незриме
й щастя — це невідоме — у невідомості…
світ покриває все відоме!..
й любов — вседвиж!
я скрізь є вдома
не зможу зайве
любов моя невтомна
Христос — любов
коли Папа не так —
я творчий Божий акт
11.03.2024, свято свт Софронія, патр. Єрусалимського,
Київ —
третій вибір Богородиці
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.03.2024
автор: Шевчук Ігор Степанович