Не знаю як вам, а мені смішно. Без прикрас.

Не  збагну...
Повторення...
Вже  смішно?
Ви  знову  коміка,
Ще  того  коміка
Рішили  розсмішити?
Чи  пару  гривень  заробити?
Все  так  погано?
Лиш  сміятись  ?
Пора,  пора  вже  прокидатись!

[b]Без  прикрас[/b]

Дали  заказ.
Видали  зброю.
Стріляй!

[b]Фарс[/b]

Недостатньо  всього,  
Жодних  шансів  на  успіх.
Гниль  зверху.
Переможемо  на  кістках.
Внушаємо  ворогам  страх.

[b]Ви  чим  думаєте?[/b]

-Ви  думаєте  ваші  діти  в  школі?
-Ви  думаєте  вони  під  наглядом  прислуги?
-У  них  круглі  очі,  вони  в  Голівуді.

[b]Щоденні  дози[/b]

Постери.
Відосики.
Світлини.

[b]Про  папські  проповіді  і  не  тільки[/b]

Ви  думаєте  все  то  для  чого?
Хтось  хоче  миру?
Та  всі  бояться,  що  скінчиться  війна.
Бояться,  що  "партнери"  перестанують  годувати.
Бояться,  що  "герої"  продовжать  уже  з  ними  воювати.
Бояться,  бо  руки  в  крові.
Бояться,  бо  "більшість"  -  гнилі.
Бояться,  бо  тут  ще  Совок.
Бояться,  закінчиться  строк.

p/s  Всі  в  психлікарні,  але  хто  скаже,  що  він  там  хворий.  Пацієнти!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008192
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2024
автор: oreol