Прости мене, Господи, бовдура...
Ібо кишать в мені мишлєнія окаянні
о битіє... і незримом таїнстві соплітєнія
Всього сущого і несущого
Так все остопи... гидло, Господи :
Тупоглаві мудреці,
Сліпі очевидці,
Криворукі умільці,
Здраві каліки,
Лживі правдоруби...
Що діють чєловєчєству на пагубу
Низпошли їм благомисліє
у черепні порожнини...
Доки сповнений життєвої снаги
мій нікчемний пуп'янок надії,
що настане прозрєніє одного дня,
(як по писанію)
всім душам заблудшим...
І почув я глас, що лунав
звідускрізь :
Ану пішов геть
із храму!!!
із храму!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2024
автор: S.V.P.