(пародія)
[i]Руді десантники, хоробрі гарбузи,
розсілися, немов вони – тузи,
з усіх городів – у подвір’я і двори
за тихої осінньої пори.
І щирять пики – радісні, руді
(засмага їхня – сонечком налита!)
З’їдять їх люди – стануть молоді,
щасливі будуть до нового літа!
Любов Долик, поезія «Гарбузи»
[/i]
От лихо й годі, й трясця не бере,
Зніми вже врешті-решт отой берет.
Ти в ньому ні валет, ні навіть туз,
Надінь он краще свій рудий картуз.
В десанті, кажеш, був? Еге ж, еге ж.
Нема тепер, то вже і не впадеш.
Колись літав, а зараз на вози
Давай вантаж з городу гарбузи.
© Надія Бойко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2024
автор: Надія Бойко