Наші предки нас не залишають,
Вони тут знами повсяк час.
Над Божим храмом голуби літають
І Божим оком дивляться на нас.
На яблуні в саду синиця плаче,
А може то чиясь душа в другому вимірі?
Чому ж так серце в своїй клітці скаче
Хоч в інший світ і вірим і не віримо?
А чули від дерев ви голоси,
А бачили не зрозумілі тіні?
То може хтось з померлих попросив
Сказати що живе він...В деревині...
І може лячно чути той привіт
Хоча від нього ніякої шкоди.
Існує поруч паралельний світ
Де зовсім інші дії і свободи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008259
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.03.2024
автор: Малиновый Рай