[i](пам"яті кума Олега Шакуненка)[/i]
Ваш син – Герой! Що ще тут говорити?
І ляжуть на дорогу пелюстки…
Йому б іще на світі жити й жити,
Але війна розставила пастки.
Єдина мить підступна і зухвала,
Єдина мить … і стало все не так:
Страшна війна життя його украла,
У свій кістлявий крижаний кулак.
А все не так, не так все мало бути!
До чого ж докотився білий світ?
Чи за якісь гріхи страшні спокути,
Що стільки душ полинули в політ?
Ваш син - Герой і подвигу не стерти!
Запам’ятають всі його живим!
А мати буде до самої смерти
Питать: «Чому пустила і за чим?»
Щоб з почестями привезли додому?
Щоб закопали у сирій землі?
Щоб до кінця благати через втому,
Щоб назавжди пощезли мо@калі!
Ваш син – Герой! Вже не настане диво…
Навіки тіло у землі своїй,
Бо цього разу, щось не пощастило
І став останнім той кривавий бій.
13.03.2024 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008320
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.03.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч