Перевернулись усі мертві у могилі,
Як почули із уст папи білі думки.
" Піднести білий прапор" орді - чорній силі
А значить підписати вирок навіки.
Українці на нікого не нападали,
А трудились ,як бджоли на своїй землі .
Увірвались вбивці, мародери ,вандали
Бомбили градом, що згасло сонце в імлі.
Палії хотіли взяти Київ за три дні
В рабство народ - нескорену Україну.
На світанку розбудили її у вогні
Вигнали босу на мороз - хуртовину.
В Україні красива та родюча земля
Пси бісяться від жиру , що ми українці.
У нас гори, ріки гаї - квітучі поля
Ми господарі землі, а не ординці.
А цар каже ,:"що лєнін створив Україну",
Запалив українцям свічу ілліча.
Заклав фундамент, будував наш дім - країну
Має право нас знищити з свого меча.
На козацьких кістках цариця катерина
Поставила в золоті на неві пітер .
А Україна, не є кремлівська дитина
Мати - всієї Русі ,а не гуляй - вітер .
Піп благословляє солдат, зброю на війну ,
Щоб вбивали нас і стріляли в українців.
Солов'ї брехуни складають на нас винну
П'ємо фосфорний дощ, полин гіркий по вінця.
Я вірую в церкву святую - Бога Отця
І прошу у святих миру ,перемоги.
Я знаю , що ера кремля вже йде до кінця
І цар скине корону по волі Бога.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2024
автор: Чайківчанка