У Всесвітній павутині
Всі ми, всі єдині!
Обрізаєм пуповини,
Швидкості не ті вже, сину.
Є й невидиме навколо,
Ми частинки лиш живого.
В нас все входить, з нас й виходить,
Диво дивне чудо творить.
Позитивнії думки
Людям радість лиш несли.
Про добро лише говорим
І добро, добро лиш творим.
Світла , Слави ми творці,
Ми такі, ми молодці.
Сонце ясне в нас в руці
І румянець на щоці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2024
автор: oreol