Упустила я свій сямісен
На дно ріки
Наче втік він
Від моєй руки...
Заграй заграй , хвилечка,
Пісню до таночку
Буду танцювати
Від захода до світаночку
Прийдуть до мене камі
Не услідкуєте за їх ногами
...
Але хвилечка все грає сумної
Плачуть вже ріка
Й небо наді мною...
Вже прийшли камі
Та сплеснули руками:
Що ж ти , дівчино, наробила
Не заснути нам тепер
Хіба ми втомились
А хвилечка грає
Та не зупиняється
Не зупинити швидкої води
Хай вже собі не спиняється
2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2024
автор: Мілена Христич