Хай зникне весь біль,
Що тобою мені подарований.
Я у часі, у просторі,
Я ще досі лякаюсь людей.
Що вони могли б бути з тобою похожими.
Цей момент наче все заїжджає в тунель.
Потім ми виїжджаємо, світло.
Нормофаза, вирівнює тон
До наступного страху нізвідки,
Їде день і везе за собою вагон.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008440
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2024
автор: Marila