*****
Допоки йде війна
Ця, серденько щемить,
Однак, немов весна,
Настане тая мить,
Коли вона мине,
Немов сірник, згорить.
І серце огорне
У цю прекрасну мить
Лиш щастя чарівне,
Що буде зігрівать,
Мов сонечко, мене.
І серденько співать
Веселії пісні
У грудях буде вік
Насправді, а не в сні,
Адже війни повік
Не буде вже у нас,
У нашому краю.
Настане мирний час.
У нім, як у раю,
Ми будемо всі жить,
Життю радіть лишень,
А не украй тужить
Наступний кожен день,
Його усяку мить.
Як звільнимо свій край
Ми разом з вами, вмить
Війні настане край,
Якого так жада
Кожнісінький із нас.
Мине війна-біда
У той прекрасний час,
А мир, який прийде́
В наш край, в нім буде вік,
Тому що не піде́
Із нього більш повік.
Євген Ковальчук, 12. 12. 2022
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008443
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.03.2024
автор: Євген Ковальчук