Не питай мене, чом слова мої наче лезо
тонко продумані лінії, мов витинанка
Не тривож мене, час тече наче річка плесом
щойно обірвані лілії. Ставимо крапку
Не торкайсь мене, все розірване не склеїти
ми довго тримались краю, але все луснуло
Не повчай мене, надоїли твої бесіди
серце ножами не крає, в душі все ущухло
Не турбуй мене, вже назад вороття марнеє
не буде життя про яке солодко мріяли
Забудь мене. І повір у майбутнє кращеє
пожинаємо те, що з тобою посіяли
15.03.2024
Світлина з інтернету.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008477
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2024
автор: Svetoviya