"Я непрохану біду…"

*****

Я  непрохану  біду
Враз  навік  здолаю
І  нарешті  віднайду
Щастя,  що  шукаю.

Кажуть  недарма  ж  у  нас,
Хто  шука,  знайде́
Те,  що  дуже  прагне,  час
Згодом  цей  прийде́.

Згоден  я  цілком  із  цим,
Та  не  лиш  шукати
Щастя  треба,  щоби  з  ним
Разом  поживати

В  цьому  світі  кожну  мить,
Протягом  життя
Усього,  але  й  робить
Варто  до  пуття,

Добре,  гоже,  так,  як  слід,
А  не  як  прийдеться.
Лиш  тоді  тобі  услд
Доля  посміхнеться.

Із  роботою  усе
Ти  здолаєш  вмить,
Що  нещастя  лиш  несе
У  неждану  мить.

Ну,  можливо,  і  не  вмить
Ти  його  здолаєш,
Та,  якщо  у  тую  мить
Сил  всіх  докладаєш,

То  здолаєш  ти  його
Згодом  все  ж  таки,
Щоб  впродовж  життя  свого
Жити  залюбки.

Навіть  ти  не  сумнівайсь
В  тім,  що  буде  так,
А  працюй  як  слід,  старайсь.
Й  житимеш  усмак.                                                                



Євген  Ковальчук,  19.  11.  2020    

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008531
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2024
автор: Євген Ковальчук