https://youtu.be/fKJ-YcdilSU?si=YSZ55mNr902unltZ
Нещадний біль картає душу
Й на серці ніби заметіть.
У Господа за Україну прошу:
«Дай милості! Пробач, і зрозумій.»
Вже так пече душевна рана,
Й стискає серце від жалю.
Душа моя, немов порвана:
За Україну я молю.
Й сльоза щодня біжить рікою-
Мене порвано на шматки.
І я не маю вже спокою,
Що аж виломує кістки.
Іду до тебе в гіркій битві,
Бо тільки ти лише один
Всих захистиш, рятуючи в молитвах,
Розрадиш душу, Божий син.
Ти збережи мою Вкраїну,
І кожного, хто з нас живий!
Почуй мене – малу людину,
Дай миру на землі моїй!
Даруй Надію тим, хто у руїнах,
І захисти того, хто на війні!
Помилуй нас, пошли спасіння,
Допоможи нам, грішним, у біді!
Ти збережи мою Вкраїну,
У горі людство захисти!
І кожного, хто з наших вже загинув,
До вічного життя впусти.
Життя і біль крокують поряд,
Земля здригається щодня,
В проміннях сонця - сумний погляд,
Бо хоче знищить нас орда страшна.
Пташиний щебіт зовсім інший,
Й протяжна пісня в солов’я…
Хтось не побачить Світу більше:
Як небо плаче і тремтить земля.
Весна зажурено втирає сльози,
Вже біль нещадний душу полонив:
Окутав холодом й морозом,
І лють зненацька нашу розбудив.
Безжальний кат, орда рашиська,
Горітиме у пеклі кожну мить!
За сльози наші й материнські
Не бачить неба їм блакить!
Нещадний біль палає в серці –
В молитвах мрія догора…
Ми не боїмся, навіть смерті,
Лиш Україна, щоб жила.
Молю у Господа я свого
За землю рідну і святу,
За мир і спокій прошу в нього:
За Україну нашу молоду.
Прошу у тебе, милий Боже,
Ти неньку нашу збережи,
І хай повірить в тебе кожен,
Сліпим прозріння ти пошли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008604
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2024
автор: Штундер Юлія