А може це Бог українців карає?
Чому усе цінне війна забирає?
У когось - здоров’я – назавжди каліка,
Когось - овдовила – нема чоловіка,
У когось - поцупила юності мрії,
Безбарвними стали і очі, і вії,
У когось – надію… Війна та проклята
В невинних дітей вкрала рідного тата.
У когось - дитинства моменти забрала,
І сліз налила в оченята-піала.
А хтось - замість снів вночі бачить кошмари,
А хтось – назавжди залишився без пари,
Хтось - «з безвісти» міряє відстань роками,
А хтось -на чужині, без рідної мами.
У когось - війна відібрала домівку,
Роботу, садочок, лікарню, автівку.
Підкралась війна, як нахабна бацила,
Знайомих і друзів, собі залишила.
В країни забрала добробут і спокій,
Свідомість спотворює вибухів опій.
Комусь - і без зброї життя вкоротила,
Комусь - обламала всіх планів вітрила.
Впустила усіх в лабіринт між тривог,
А вийде хто з нього – то знає лиш Бог.
16.03.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008698
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2024
автор: Інна Рубан-Оленіч