Знов розгортає вечір зорі
Накриє потайки крилом
Водойми гірські і прозорі
І тиша зайде в кожен сон
Нехай так буде, то є воля
Безмежних в просторі думок
Торкнеться кожного і доля
За попередній хибний крок
За все скалічене: « До брами!»
Покличе власна чорна тінь
Щоб розкидати телеграми
За кожну душу три: «Амінь»
Знов розгортає вечір зорі
То лиха час і час падінь
Немає більше вдома долі
Лиш тільки власна чорна тінь..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008738
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.03.2024
автор: Олександр Самір