А час біжить дорогою життя,
Де не було й немає світлофорів,
І ти для нього є лише дитям,
Безвольним десь, а десь, можливо, й хворим.
Ніхто ще часу плин не обігнав
Ніколи навіть думкою німою.
Переч, кричи і можеш постогнать,
Дискусію вести про це зі мною,
Але це так. І іншого нема.
Це явище назвали – аксіома,
Бо ж може час і плани поламать,
Коли слугою стане для фантома.*
1.02.2024.
--------------------------------------
* – привид, здатний поселитися в живых людях інаводить страх на оточуючих.
© Ганна Верес Демиденко
#Ганна_Верес_Демиденко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008825
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.03.2024
автор: Ганна Верес