Я ввела тебе внутрішньоартеріально.
Зразу. Всього без права на дозування,
Без можливості спроб на переливання.
Ти підійшов просто таки ідеально..
... Я, наївна, надіялась, буде все, як і раніше.
Та твоє ДНК по судинах нестримно гуляє...
Samanta Samanta
Давно не в тренді серце і рука.
Обручки, Мендельсон - не актуально.
Ввела, змінивши коди ДНК,
Тебе я внутрішньоартеріально.
В себе запхала просто в чому був:
З газетою, в трусах і з бутербродом.
Напевно, трапивсь когнітивний зсув,
Нестача цинку в поєднанні з йодом,
Критичні дні чи авітаміноз -
Мабуть, ніколи не збагнуть причину...
В мені хропеш, достоту пилосос.
То дудлиш пиво, то пускаєш слину.
З тобою вкупі доля нелегка.
Судинами бредеш, немов бульваром.
У душу лізеш нагло, без дзвінка.
Твоїм несе від мене перегаром.
Не перелить, не вичавити - край.
Безсилі проти тебе лейкоцити.
Я думала, наївна, буде рай...
О, хто б порадив, де тебе подіти?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008905
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.03.2024
автор: Ірина Кулаковська