Як витечуть очі – дурниці.
Не витравить з думки тебе.
У небі призахіднім птиці
Малюють тремтіннями бе-
зумство. І я залишаюсь
У спіднім, зґвалтована злом.
Тобі оддала все – не каюсь.
Не каюсь...
За мертвим ховаюсь крилом...
2003.
Малюнок автора (теж із використанням штучного інтелекту >_< ).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1008984
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2024
автор: Анно Доміні