Я йшов додому стомлений
щасливий і знедолений
розхристаний, неголений
А з рота тхнуло с*акою...
Порою - дуже гнався я
Ночами - тихо карався я
Боятись - не боявся. Я —
озброєний ломакою!
;;;
Взуття все стер об камені
І ноги вкриті ранами
На тілі — розпис шрамами, —
Болючий підпис долею
Я лікувався травами
Живився щопопалами
І спав лише з кошмарами
та марив свею домою
;;;
Знайшов-таки ! В облозі і
Кропиви і амброзії
Лопух росте в порозі... і
У мене звідси корені !!!
На дурня хата дивиться
В підпорках - як на милицях
Та все одно - не хилиться
Вона і Я — НИЗКОРЕНІ !!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009010
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2024
автор: S.V.P.