*****
Нехай усе нещастя,
А також біди всі
Минуться. Світле щастя
В усій своїй красі
Хай в душі завітає
Людськії і в серця,
Нехай їх огортає
До самого кінця
Життя, яке нам й дане,
Щоб разом з ним лиш жить,
Аби усе бажане
Здійснилося в ту ж мить,
В яку воно з’явилось
В думках, аби життя,
Немов ріка та, лилось
У світле майбуття,
Що ми усі щомиті
Будуємо, мов дім,
Для того, щоб в ті миті,
Як прийде, жити в нім
Впродовж життя усього,
А не лиш певний час,
Тому що вже до нього,
Повік не буде в нас
Повернення, не буде
Тоді, коли мине
Воно, коли прибуде
Та смерть, шо не мине
Ніхто на світі цьому,
Хай як би не бажав
І скільки б він на ньому
Не мав зробити справ,
Щоб в світі залишити
Слід гідний по собі.
Тому потрібно жити
Щомить мені й тобі.
Євген Ковальчук, 22. 11. 2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009023
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.03.2024
автор: Євген Ковальчук