Бунтарка

Мене  запросивши  у  свій  дім,
Жадаєш  побачить  хазяйку?
Отямся,  бо  станеться  лиш  збій,
Відколи  впускаєш  бунтарку.

Нікому  не  хочу  годити,
Усе  зрозуміла  з  роками,
Душа  розцвіла  як  жоржини,
Та  вкрилась,  мов  ружі  шипами.

Відтак  в  почуттях  розберуся,
Бо  ставлюсь  до  цього  з  сумлінням,
Не  жінка  потрібна  "матуся"
Я  хочу  кохану  в  обіймах.

//////////////////////////

Тож  різко,  немов  блискавиця,
Він  гримнув,  й  здалося  їй  ніжно...
Отак  ось,  зненацька  з'явилась,
І  стало  в  оселі  цій  світло...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009060
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: liza Bird