Послухав якось кінь сороку,
Її порад, насмішки збоку
І в крик: - Я став мудріш віднині!
Вже досить їздити на мені!
Когось возить? Яка наруга!
- Ну що ж. Тоді іди до плуга.
Подумай, ніж критикувати, краще.
Бо у житті бува інакше.
Та часом все - таки мудріше
Змовчать, бо може бути гірше.
21.03.2024
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=1009083
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2024
автор: НАСИПАНИЙ ВІКТОР